Розріз 120

Загальна інформація
Область
Одеська
Район
Савранський
Власна назва
Саврань заплавний
Природна зона
лісостепова
ФГ край
Подільсько-Придніпровський
ФГ область
Центральнопридніпровська височинна
Населений пункт
смт. Саврань
Рік дослідження
2010
Досліджували
Мацібора О.В.
Фото
Опис

розташований на північній околиці смт. Саврань, Савранського району, Одеської області; на правому березі р. Південний Буг. В геоморфологічному відношенні розріз закладено на високій заплаві, яка зазнає періодичного затоплення, відстань від урізу води складає 7 м, а висота над ним – 2,5 м. В рослинному покриві домінуючу роль відграють угруповання лучних фітоценозів, представлених злаковими (Gramineae), кульбабою лікарською (Taraxacum retroflexum L.), пирієм повзучим (Elytrigia repens L.), молочаєм прекрасним (Euphorbia pulcherrima), амброзією полинолистою (Ambrosia artemisiifolia L.), деревієм звичайним (Achillea millefolium); перша тераса частково заліснена деревними формами рослинного світу: угрупованнями берези бородавчатої (Betula pendula Roth.), сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), клена звичайного (Acer platanoides L.) та верби прутовидної (Salix viminalis L.)

Генетичні горизонти
1Hd0.00-0.05 мголоценсубатлантичний
2H10.05-0.23 мголоценсубатлантичний
3al10.23-0.26 мголоценсубатлантичний
4H20.26-0.30 мголоценсубатлантичний2.31
5al20.30-0.36 мголоценсубатлантичний
6Hgl0.36-0.53 мголоценсуббореальний2.87
7al3(h)0.53-0.71 мголоценсуббореальний
8al40.71-0.80 мголоценсуббореальний
9al50.80-0.82 мголоценсуббореальний
10al60.82-0.92 мголоценсуббореальний
11H30.92-1.01 мголоценсуббореальний3.31
Геохімічний висновок

Розподіл гумусових речовин у досліджуваних ґрунтах ключової ділянки характеризується відносно однорідними показниками концентрації, яка коливається в межах 5,34-8,10%. Найвищими показниками вмісту відзначається сучасний ґрунт 1, що є в цілому закономірним, адже в даному випадку процес ґрунтоутворення не зазнавав переривання і надходження органічних решток з опадом рослинного покриву відбувається постійно.

Вміст карбонатів. Вміст карбонатних сполук в досліджуваних ґрунтах має більш суттєві відмінності в порівнянні з органікою. Чітко прослідковується подібність в ході даного показника у ґрунті 2 (2310±60 років тому) та 4 (3310±80 років тому) зі значенням 0,88%. Дещо менші значення вмісту карбонатів характерні для сучасного ґрунту, які складають 0,66%. Найменші значення концентрації карбонатних сполук спостерігаються у ґрунті 3 (вік якого 2870±70 років тому) – 0,19%. Враховуючи найбільшу вилугуваність ґрунту 3 (Hgl) імовірним є припущення про більшу гумідність клімату hlb2-5 в порівнянні з сучасністю та мікрокліматохронами hlb2-6, hlb2-4.

Вміст важких металів. В розподілі важких металів по ґрунтам досліджуваного розрізу не прослідковується загальна тенденція спрямованості розвитку, натомість виявляється подібність вмісту деяких хімічних елементів в окремих ґрунтах, яка відображає подібність ландшафтно-екологічних умов різних хроноінтервалів.

Розподіл Mn. Найвищим вмістом Mn характеризуються сучасний ґрунт 1, який складає 2500 мг/кг, що є найвищим показником в межах ключової ділянки 7. Ґрунти 2 та 3 відзначаються концентрацією Mn на однаковому рівні – 1000 мг/кг. Найменше значення показника вмісту даного хімічного елементу спостерігається в ґрунту 4, яке складає 600 мг/кг. Такий розподіл Mn по в різночасових ґрунтах пояснюється дією різноспрямованих процесів. З одного боку спостерігається чітка приуроченість найвищих концентрації Mn до горизонтів з порівняно високими показниками вмісту гумусу, чим підтверджується біофільність даного елементу, з іншого – найвищий вміст Mn в сучасному ґрунті пояснюється, також, антропогенним впливом.

Розподіл Ni, Co, Cr, Cu, Pb характеризується спільною закономірністю, яка полягає у значній подібності показників концентрації даних елементів у ґрунті 1 (100 років тому) та ґрунті 3 (2870±70 років тому), ґрунті 2 (2310±60 років тому) та ґрунті 4 (3310±80 років тому), що дає можливість стверджувати про їхній майже ідентичний геохімічний статус.

Розподіл Mo. З точки зору встановленої закономірності дещо виокремлено виглядає розподіл Mo у досліджуваних ґрунтах. Найвищі показники вмісту даного елементу спостерігаються в ґрунті 3 (2870±70 років тому) – 20 мг/кг, суттєво меншими значеннями характеризується ґрунт 1 та 2 з показником 8 мг/кг. Найменше Mo спостерігається в ґрунті 4 (3310±80 років тому) – 5 мг/кг.

На основі аналізу вмісту гумусу та важких металів в досліджуваних ґрунтах ключової ділянки чітко прослідковуються подібність процесів педогенезу в результаті яких були сформовані ґрунти в різні хроноінтервали SB. Зокрема подібністю вмісту гумусу та деяких важких металів (Ni, Co, Cr, Cu, Pb) відзначаються ґрунти вік яких датується сучасністю та 2870±70 років тому, а також 2310±60 та 3310±80 років тому. Що дає можливість стверджувати про подібність інтенсивності процесів гумусонакопичення та єдність міграційної структури важких металів, результатом чого було набуття ідентичного геохімічного статусу в процесі педогенезу.

Палеогеографічний висновок

На основі аналізу вмісту гумусу та важких металів в досліджуваних ґрунтах ключової ділянки чітко прослідковуються подібність процесів педогенезу в результаті яких були сформовані ґрунти в різні хроноінтервали SB. Зокрема подібністю вмісту гумусу та деяких важких металів (Ni, Co, Cr, Cu, Pb) відзначаються ґрунти вік яких датується сучасністю та 2870±70 років тому, а також 2310±60 та 3310±80 років тому. Що дає можливість стверджувати про подібність інтенсивності процесів гумусонакопичення та єдність міграційної структури важких металів, результатом чого було набуття ідентичного геохімічного статусу в процесі педогенезу. За результатами дослідження ґрунтів ключової ділянки 7 формулюється висновок про єдність фізико-географічних умов та елементарних ґрунтових процесів сучасності та hlb2-5, а також hlb2-6 та hlb2-4.

Публікації
1
Мацібора О.В. Етапність голоценового педогенезу заплавних ґрунтів Південноподільської височинної області в межах басейну Південного Бугу / О.В. Мацібора // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 2012. – Вип. 27. – С. 59-65.